Гільєрмо Баррос Скелотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Баррос, а друге (материне) прізвище Скелотто.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баррос.
Ф
Гільєрмо Баррос Скелотто
Гільєрмо Баррос Скелотто
Гільєрмо Баррос Скелотто
Особисті дані
Народження 4 травня 1973(1973-05-04) (51 рік)
  Ла-Плата, Аргентина
Зріст 171 см
Вага 73 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник, нападник
Юнацькі клуби
1989-1991 Аргентина «Хімнасія і Есгріма»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1997 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 181 (45)
1997–2007 Аргентина «Бока Хуніорс» 211 (65)
2007–2010 США «Коламбус Крю» 102 (33)
2011 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 17 (3)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1998–12002 Аргентина Аргентина 10 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2012–2015 Аргентина «Ланус»
2016 Італія «Палермо» (техн.дир.)
2016–2018 Аргентина «Бока Хуніорс»
2019–2020 США «Лос-Анджелес Гелаксі»
2021– Парагвай Парагвай

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гільєрмо Баррос Скелотто (ісп. Guillermo Barros Schelotto, нар. 4 травня 1973, Ла-Плата) — аргентинський футболіст, що грав на позиції атакуючого та крайнього півзахисника, а також відтягнутого назад нападника. Володар великої кількості трофеїв, у тому числі чотири рази був володарем Кубку Лібертадорес, двічі Міжконтинентального кубка, двічі переможцем Рекопи Південної Америки, 6 разів ставав чемпіоном Аргентини. Є одним із кращих гравців клубів «Хімнасія і Есгріма» та «Бока Хуніорс», у складі якого є одним із найкращих бомбардирів у міжнародних матчах — 25 м'ячів, що лише на 1 гол менше, ніж у його колишнього партнера по команді Мартіна Палермо. По завершенні ігрової кар'єри — тренер, став дворазовим переможцем чемпіонату Аргентини як тренер. З 2021 року очолює тренерський штаб збірної Парагваю. Має брата-близнюка Густаво, із яким він грав разом у клубах «Хімнасія» та «Бока Хуніорс».

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 4 травня 1973 року в місті Ла-Плата. Вихованець футбольної школи клубу «Хімнасія і Есгріма». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1991 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 181 матчі чемпіонату, та відзначившись 45 забитими м'ячами. У 1993 році він став у складі команди переможцем організованого Аргентинською футбольною асоціацією Кубку Століття АФА[en].

У 1997 році Гільєрмо Скелотто перейшов до одного з найкращих аргентинських клубів «Бока Хуніорс», у складі якого він грав протягом 10 років, за які відіграв 302 матчі за клуб та забив 87 м'ячів у всіх турнірах, а також стане улюбленцем уболівальників клубу. У цьому ж році до команди перейшли його брат Густаво та Мартін Палермо, який стане партнером Гільєрмо в атаці. Усі три футболісти перейшли до «Боки» за рекомендацією Дієго Марадони, легенди клубу, який догравав свій останній сезон як футболіст. 14 вересня 1997 року Гільєрмо дебютував у основному складі команди у переможному (2-1) матчі проти команди «Ньюеллс Олд Бойз». Футболіст досить швидко закріпився в основному складі клубу, та незабаром став одним із лідерів команди.

Наступні 10 років у складі столичного аргентинського клубу виявились багатими для Гільєрмо Скелотто як на турнірні успіхи, так і на яскраву гру. Спочатку «Бока» виграла дві аргентинські першості — Апертуру-1998 і Клаусуру-1999. Наступного року команда, хоч і невдало зіграла в Клаусурі, зайнявши лише 7 місце, зуміла виграти Кубок Лібертадорес, Міжконтинентальний кубок, а також і Апертуру, зробивши своєрідний хет-трик футбольних трофеїв. У 2001 році «Бока» вдруге підряд виграла Кубок Лібертадорес. Гільєрмо грав як на позиції вінгера, так і плеймейкера та відтягнутого форварда, складаючи в цьому випадку хороший атакувальний дует з Мартіном Палермо. Скелотто багато забивав, а ще більше роздавав гольових передач. У 2003 році команда повторила «хет-трик» трофеїв трирічної давності. Наступні три роки (2004—2006) команда виграла два Південноамериканських кубки, дві Рекопи Південної Америки, по одній Апертурі та Клаусурі.

До середини 2000-х років Гільєрмо Скелотто поступов втрачав свої ігрові кондиції з віком. Тому, коли в 2007 році його контракт із столичним аргентинським клубом закінчувався, він вирішив його не поновлювати, а перейти до команди, в якій він буде мати більше ігрової практики. 19 квітня 2007 року оголошено про підписання футболістом контракту із американським клубом «Коламбус Крю», який грав у лізі MLS. Коли Гільєрмо покидав «Боку», в Кубку Лібертадорес підходив до завершення груповий етап, так що перемога в червні цього року над «Греміо» у фіналі відбулась уже без його участі, проте він, як заявлений на турнір гравець, також вважається володарем Кубка Лібертадорес-2007, який став таким чином його останнім трофеєм у складі «Боки».

5 травня 2007 року Гільєрмо дебютував за «Коламбус Крю» в MLS, вийшовши на заміну в гостьовому матчі проти клубу «Канзас-Сіті Візердз», який його команда програла з рахунком 0-1. Досвідчений гравець швидко став лідером своєї нової команди та улюбленцем її уболівальників. Команда «Крю» провела сезон-2007 не дуже вдало, оскільки не потрапила до плей-офф (6-те місце з 7 команд Східної Конференції та 9-те з 13 в цілому по лізі).

Сезон 2008 року виявився значно вдалішим: команда впевнено виграла як регулярний чемпіонат MLS, так і плей-офф. 23 листопада 2008 року в фіналі плей-офф «Коламбус» обіграв «Нью-Йорк Ред Буллз» з рахунком 3-1, і всі три м'ячі переможців були забиті з передач Скелотто, лідера й плеймейкера «Крю». Гільєрмо, який провів, незважаючи на вік, один із кращих сезонів у своїй кар'єрі, визнаний найкращим гравцем як фіналу, так і всього сезону в MLS.

14 січня 2011 року Гільєрмо Скелотто представлений як гравцець клубу «Хімнасія і Есгріма»[1][2][3], у складі якого вже виступав раніше. Захищав кольори клубу до припинення виступів на професійному рівні у кінці цього ж року.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

У 1995 році Гільєрмо Скелотто у складі молодіжної (U-23) збірної Аргентини став переможцем футбольного турніру Панамериканських ігор, команда пройшла турнірний шлях без поразок, а у фіналі перемогла мексиканців у серії післяматчевих пенальті.

1998 року він дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді він провів у формі головної команди країни 10 матчів. Проте його кар'єра в складі головної збірної країни виявилась невдалою. У складі збірної Скелотто лише був учасником розіграшу Кубка Америки 1999 року у Парагваї, проте на цьому турнірі аргентинці вибули вже в чвертьфіналі турніру після поразки від бразильської збірної, а сам футболіст у груповому турнірі виходив у всіх трьох матчах на заміну, а в чвертьфінальному матчі участі не брав.

Кар'єра тренера

[ред. | ред. код]

У липні 2012 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб клубу «Ланус», підписавши контракт на 1 рік[4][5], змінивши на цьому посту Габріеля Шуррера.[6] Покинув команду Скелотто після завершення сезону 2015 року.[7]

11 січня 2016 року Гільєрмо Скелотто увійшов до тренерського штабу італійського клубу «Палермо»[8], втім, попрацював у ньому нетривалий час, і вже 1 березня 2016 року став головним тренером команди «Бока Хуніорс».[9][10], тренував команду з Буенос-Айреса три роки, протягом яких двічі вигравав із клубом чемпіонат Аргентини.

2 січня 2019 року Гільєрмо Скелотто очолив тренерський штаб команди «Лос-Анджелес Гелаксі».[11][12]

2021 року став головним тренером збірної Парагваю.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Гільєрмо Скелотто одружений, та має трьох синів.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Як гравця

[ред. | ред. код]
«Бока Хуніорс»: Апертура 1998, Клаусура 1999, Апертура 2000, Апертура 2003, Апертура 2005, Апертура 2006
«Бока Хуніорс»: 2000, 2001, 2003, 2007
«Бока Хуніорс»: 2000, 2003
«Бока Хуніорс»: 2004, 2005
«Бока Хуніорс»: 2005, 2006
«Хімнасія і Есгріма»: 1993
«Коламбус Крю»: 2008, 2009
«Коламбус Крю»: 2008
Збірна Аргентини (U-23): 1995

Як тренера

[ред. | ред. код]
«Бока Хуніорс»: 2016–2017, 2017–2018

Особисті

[ред. | ред. код]
Найцінніший гравець МСЛ: 2008
Найцінніший гравець фіналу плей-офф МСЛ: 2008

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Presentación del Melli (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
  2. ↑ Guillermo vuelve al Lobo (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 13.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 13 січня 2011.
  3. ↑ Guillermo Barros Schelotto (ісп.). Sitio oficial del Club de Gimnasia y Esgrima La Plata. 15.01.2011. Архів оригіналу за 28.04.2016. Процитовано 15 січня 2011.
  4. ↑ Vale doble (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 20.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
  5. ↑ Conferencia de Prensa: Presentación Guillermo Barros Schelotto (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.07.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
  6. ↑ Los números de Schürrer (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 25.06.2012. Архів оригіналу за 19 жовтня 2012. Процитовано 19 вересня 2012.
  7. ↑ "Me voy siendo campeón" (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Lanús. 6.12.2015. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  8. ↑ Guillermo Barros Schelotto è il nuovo allenatore (італ.). Sito ufficiale dell'US Città di Palermo. 11.01.2016. Архів оригіналу за 15 січня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
  9. ↑ Guillermo Barros Schelotto es el nuevo director técnico de Boca (ісп.). TyCSports. 1.03.2016. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  10. ↑ "Trataremos de dar lo mejor" (ісп.). Sitio oficial del Club Atlético Boca Juniors. 3.03.2016. Архів оригіналу за 5 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  11. ↑ LA Galaxy name Guillermo Barros Schelotto Head Coach. LA Galaxy (англ.). 2 січня 2019. Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 9 січня 2019.
  12. ↑ Tom Bogert (2 січня 2019). LA Galaxy name Guillermo Barros Schelotto new head coach. MLSsoccer.com (англ.). Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 9 січня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гільєрмо Баррос Скелотто

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гільєрмо_Баррос_Скелотто&oldid=43336627